Відповідно до пункту 7 частини першої статті 9 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-ХІV (далі – Закон №1105) одним із завдань Фонду соціального страхування України та його робочих органів є здійснення контролю за використанням роботодавцями та застрахованими особами коштів Фонду.
Незважаючи на впровадження нової прогресивної системи соціального страхування, як служби по наданню якісних послуг застрахованим особам, формування нової стратегії, спрямованою на упередження порушень у використанні коштів Фонду, за результатами документальних перевірок, що проводяться управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області та його відділеннями відповідно до затвердженого плану - графіку, встановлено ряд порушень, допущених страхувальниками.
Так, за липень 2019 року фахівцями
проведено 166 документальних перевірок, в тому числі 125 планових та 41
позапланову перевірку порядку використання страхових коштів Фонду.
За результатами цих перевірок за порушення порядку
витрачання коштів Фонду до страхувальників застосовані фінансові (штрафні)
санкції на суму більш
як на 324 тис. гривень.
Найчастіші порушення, що
допущені страхувальниками при нарахуванні матеріального забезпечення, є
порушення вимог частини 4 статті 19 Закону №1105, якою передбачено, що застраховані
особи, які протягом дванадцяти місяців перед настанням страхового випадку за
даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального
страхування мають страховий стаж менше шести місяців, мають право на допомогу
по тимчасовій непрацездатності - виходячи з нарахованої заробітної плати, з
якої сплачуються страхові внески, але в розрахунку на місяць не вище за розмір
мінімальної заробітної плати, встановленої законом у місяці настання страхового
випадку; а на допомогу по вагітності та пологах - виходячи з
нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але в
розрахунку на місяць не вище двократного розміру мінімальної заробітної плати
та не менше за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом у
місяці настання страхового випадку.
А також слід нагадати, що
відповідно до вимог частини 2 статті 21 Закону №1105 страховий стаж
обчислюється за даними персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих
осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального
страхування, а за періоди до його запровадження - у порядку та на умовах,
передбачених законодавством, що діяло раніше.
