Управління виконавчої дирекції Фонду у Київській області
Головна » Діяльність управління » Запобігання корупції

Методичні рекомендації стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, дотримання обмежень щодо запобігання корупції

09.09.2021

Відповідно до Закону України «Про запобігання корупції», на основі досвіду діяльності та з урахуванням найбільш актуальних проблем застосування антикорупційного законодавства, що виникають у осіб, зобов’язаних дотримуватися його вимог, Національним агентством з питань запобігання корупції (далі- НАЗК) розроблено Методичні рекомендації від 02.04.2021 № 5 «Щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, дотримання обмежень щодо запобігання корупції».

Методичні рекомендації створені для формування єдиного підходу до дотримання правил запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, обмежень щодо запобігання корупції як невід’ємної складової частини запобігання вчиненню корупційних і пов’язаних із корупцією правопорушень.

Головна мета цих рекомендацій — зробити інститут конфлікту інтересів більш зрозумілим та сформувати єдиний підхід до розуміння й дотримання правил запобігання та врегулювання конфлікту інтересів та пов’язаних із ним обмежень.

 

Конфлікт інтересів та його складові

 

Опис : Опис : Опис : Опис : Опис : https://wiki.nazk.gov.ua/wp-content/uploads/2021/04/2.png

 

Закон допускає необмежене коло обставин та ситуацій, що можуть свідчити про наявність приватного інтересу чи зумовлювати його виникнення за певних умов.

Приблизний перелік позаслужбових стосунків із фізичними чи юридичними особами, що можуть зумовлювати виникнення приватного інтересу:

Опис : Опис : Опис : Опис : Опис : https://wiki.nazk.gov.ua/wp-content/uploads/2020/11/1.png

 

Типові обставини та ситуації, що свідчать про наявність приватного інтересу чи зумовлюють його виникнення

 

Сімейні та родинні стосунки. Бажання піклуватися про членів сім’ї, родичів є природним для кожної людини, тому відносини з такими особами є передумовою виникнення приватного інтересу.

Реалізація службових/представницьких повноважень стосовно себе. До таких ситуацій можна віднести прийняття (або участь у прийнятті) рішень особою щодо себе самої, які стосуються оплати праці, відведення земельних ділянок, використання права на депутатське звернення чи депутатський запит у власних інтересах.

Отримання подарунка. В ситуації, коли особа безпосередньо (або її близька особа) отримала подарунок і надалі має прийняти рішення (вчинити дію) щодо дарувальника, наявний приватний інтерес. Такий інтерес зумовлений бажанням віддячити за подарунок.

Службові стосунки. Приватний інтерес може виникати через конфлікт керівника з підлеглою особою або негативне сприйняття дій підлеглої особи керівником. Часто такого роду приватний інтерес зумовлюють дії викривачів корупції.

Службова діяльність. Приватний інтерес буде наявний у особи, службову діяльність якої будуть оцінювати в рамках службового розслідування, що координується та контролюється такою особою.

 

Суперечність між приватним інтересом та повноваженнями

 

Особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або особи, які для цілей Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування приймаючи ті чи інші рішення (вчиняючи ті чи інші дії) по суті стоять перед вибором задоволення публічного інтересу (на користь держави, територіальної громади) або приватного інтересу (власних інтересів, інтересів близьких осіб).

Тому навіть за умови, що особа, маючи приватний інтерес, приймає об’єктивні та неупереджені рішення, вона вчиняє дії в умовах реального конфлікту інтересів.

 

Відмінність між потенційним та реальним конфліктом інтересів

Опис : Опис : Опис : Опис : Опис : https://wiki.nazk.gov.ua/wp-content/uploads/2021/02/2-1.png

Так, при потенційному конфлікті інтересів у особи наявний приватний інтерес у сфері, в якій вона виконує свої службові/представницькі повноваження. Така ситуація надалі впливатиме на об’єктивність особи під час реалізації повноважень.

При реальному конфлікті інтересів особа реалізує (повинна реалізувати) свої повноваження у сфері, де наявний приватний інтерес. Це викликає суперечність між повноваженнями і приватним інтересом, яка впливає на об’єктивність вчинення дій чи прийняття рішень.

 

Приклад різниці між потенційним та реальним конфліктом інтересів

 

Опис ситуації. Керівник державного підприємства, відповідно до статуту державного підприємства та укладеного з ним контракту, наділений широким колом службових повноважень, що реалізуються стосовно всіх працівників підприємства. Зокрема, має право застосовувати заходи заохочення, у тому числі встановлення їм премій та визначення їх розміру.

На підприємстві працює близька особа керівника – його донька. За таких обставин у сфері реалізації службових повноважень керівника підприємства існує приватний інтерес, що за певних обставин може впливати на об’єктивність прийняття рішень, вчинення дій у межах реалізації повноважень, зокрема щодо преміювання. Така ситуація є потенційним конфліктом інтересів.

Надалі виникатиме ситуація, коли відповідне повноваження щодо преміювання працівників потребуватиме реалізації. Наприклад, до керівника на підпис надходить проект наказу про преміювання працівників за відповідний місяць і керівник має прийняти рішення щодо встановлення премії та визначення її конкретного розміру, в тому числі й для близької особи. Таке рішення буде прийняте ним шляхом підписання відповідного наказу.

У такому випадку в момент надходження керівнику підприємства проекту наказу на підпис виникає необхідність прийняття рішення, що свідчить про виникнення суперечності між приватним інтересом і повноваженнями, тобто про реальний конфлікт інтересів.

Підписання наказу про преміювання, у тому числі близької особи, буде свідчити про прийняття рішення в умовах реального конфлікту інтересів. 

 

Вжиття заходів для запобігання та врегулювання конфлікту інтересів

З моменту, коли особи дізналися чи повинні були дізнатися про наявність у них реального чи потенційного конфлікту інтересів, вони зобов’язані:

1. Повідомляти про наявність реального чи потенційного конфлікту інтересів

Опис : Опис : Опис : Опис : Опис : C:\Users\32000_rysak.dv\Desktop\PM720image005.png

2. Не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів

 

За порушення зазначеного обов’язку передбачено адміністративну відповідальність згідно з ч. 2 ст. 1727 КУпАП.

 

3. Вживати заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів

 

Безпосередній керівник особи або керівник органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади, зобов’язаний:

· після отримання повідомлення про наявність конфлікту інтересів прийняти рішення щодо врегулювання конфлікту інтересів у підлеглої особи протягом 2-х робочих днів. Також керівник має повідомити відповідну підлеглу особу про прийняте рішення;

· якщо йому стало відомо про наявність конфлікту інтересів (від інших осіб, із повідомлень про корупцію, з листів Національного агентства тощо), вжити передбачених Законом заходів для запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у підлеглої особи.

 

Зовнішнє врегулювання конфлікту інтересів

 

Заходи зовнішнього врегулювання конфлікту інтересів:

1) усунення особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів;

2) обмеження доступу особи до певної інформації;

3) перегляд обсягу службових повноважень особи;

4) застосування зовнішнього контролю за виконанням особою відповідного завдання, вчиненням нею певних дій чи прийняттям рішень;

5) переведення особи на іншу посаду;

6) звільнення особи.

Кожен із заходів врегулювання конфлікту інтересів має свою специфіку, адже обирається залежно від низки таких умов (див. таблицю):

· вид конфлікту інтересів (потенційний або реальний);

· тривалість конфлікту інтересів (постійний або тимчасовий);

· суб’єкт прийняття рішення про його застосування (безпосередній керівник та/або керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації);

· наявність (відсутність) альтернативних заходів врегулювання;

· наявність (відсутність) згоди особи на застосування заходу (щодо переведення);

· можливість залучення до прийняття рішень інших працівників (щодо усунення від  виконання завдання).

Зверніть увагу. Застосування заходів врегулювання конфлікту інтересів можливе лише за наявності всіх перелічених умов. Якщо будь-яка з умов відсутня, конкретний захід врегулювання конфлікту інтересів застосовувати не можна.

 

Правила вибору заходу зовнішнього врегулювання конфлікту інтересів

 

Вид заходу зовнішнього врегулювання конфлікту інтересів

Умови застосування

1

усунення особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів (ст. 30 Закону)

-реальний чи потенційний

-тимчасовий

-можливість залучення до прийняття

-рішення або вчинення відповідних дій інших працівників відповідного органу, підприємства, установи, організації

2

обмеження доступу особи до певної інформації (ст. 31 Закону)

-реальний чи потенційний

-постійний

-конфлікт інтересів пов’язаний з таким доступом до певної інформації

-є можливість продовження належного виконання особою повноважень на посаді за умови  обмеження доступу до інформації

-є можливість доручити роботу з відповідною інформацією іншому працівнику

3

перегляд обсягу службових повноважень особи (ст. 32 Закону)

-реальний чи потенційний

-постійний

-конфлікт інтересів пов’язаний з конкретним повноваженням особи

-є можливість продовження належного виконання особою службових завдань у разі такого перегляду

-є можливість наділення відповідними повноваженнями іншого працівника

4

Застосування зовнішнього контролю за виконанням особою відповідного завдання, вчиненням нею певних дій чи прийняття рішень (ст. 33 Закону)

 

Форми:

1) перевірка стану та результатів виконання особою завдання, вчинення нею дій, змісту рішень чи проектів рішень, що приймаються або розробляються, з питань, пов’язаних із предметом конфлікту інтересів;

2) виконання особою завдання, вчинення нею дій, розгляд справ, підготовка та прийняття нею рішень у присутності визначеного керівником органу працівника;

3) участь уповноваженої особи Національного агентства в роботі колегіального органу в статусі спостерігача без права голосу.

-реальний чи потенційний

-постійний чи тимчасовий

-конфлікт інтересів неможливо врегулювати шляхом усунення особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті, обмеження її доступу до інформації, перегляду її повноважень та функцій

 

5

переведення особи на іншу посаду (ч. 1 ст. 34 Закону)

-реальний чи потенційний

-постійний

-конфлікт інтересів неможливо врегулювати шляхом усунення особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті, обмеження її доступу до інформації, перегляду її повноважень та функцій, позбавлення приватного інтересу

-наявна вакантна посада, яка за своїми характеристиками відповідає особистим та професійним якостям особи

-наявна згода особи на переведення

6

звільнення особи (ч. 2 ст. 34 Закону)

-реальний чи потенційний

-постійний

-конфлікт інтересів не може бути

 

Зверніть увагу. Будь-який захід врегулювання конфлікту інтересів застосовується виключно до особи, у якої виникає конфлікт інтересів. Такі заходи не можуть застосовуватися до інших осіб, спільна робота з якими зумовлює виникнення конфлікту інтересів, тобто підпорядкованих осіб.

 

Види відповідальності за порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів

 

За порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів та інших обмежень щодо запобігання корупції особа може бути притягнута, зокрема, до адміністративної, дисциплінарної, кримінальної відповідальності.

 

Адміністративна відповідальність передбачена за:

Порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами
діяльності (ст. 1724
КУпАП):

· за порушення особою встановлених законом обмежень щодо зайняття іншою оплачуваною діяльністю (крім викладацької, наукової та творчої діяльності, медичної та суддівської практики, інструкторської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю, – штраф від 5100 до 8500 гривень з конфіскацією отриманого доходу від підприємницької діяльності чи винагороди від роботи за сумісництвом (ч. 1 ст. 1724 КУпАП);

· за порушення особою встановлених законом обмежень щодо входження до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, коли особа здійснює функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі чи територіальній громаді, та представляє інтереси держави чи територіальної громади в раді (спостережній раді), ревізійній комісії господарської організації),–штраф від 5100 до 8500 гривень з конфіскацією отриманого доходу від такої діяльності (ч. 2 ст. 1724 КУпАП);

· за будь-яку із вищевказаних дій, вчинену особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, – штраф від 8500 до 13600 гривень з конфіскацією отриманого доходу чи винагороди та з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на один рік (ч. 3 ст. 1724 КУпАП).

 

Порушення обмежень щодо одержання подарунків (ст. 1725 КУпАП):

· за порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків – штраф від 1700 до 3400 гривень із конфіскацією такого подарунка (ч. 1 ст. 1725 КУпАП);

· за таку саму дію, вчинену особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення, – штраф від 3400 до 6800 гривень із конфіскацією такого дарунка (пожертви) та з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на один рік (ч. 2 ст. 1725 КУпАП).

 

Порушення окремих вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту
інтересів (ст. 1727 КУпАП):

·  за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів, – штраф від 1700 до 3400 гривень (ч. 1 ст. 1727 КУпАП);

· вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів, – штраф від 3400 до 6800 гривень (ч. 2 ст. 1727 КУпАП);

· будь-яка із вищевказаних дій, вчинена особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, – штраф від 6800 до 13600 гривень з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на один рік (ч. 3 ст. 1727 КУпАП).

Особа, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, може бути відсторонена від виконання службових повноважень за рішенням керівника органу (установи, підприємства, організації), в якому вона працює, до закінчення розгляду справи судом (ч. 5 ст. 65¹ Закону).

У разі закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, у зв’язку з відсутністю події або складу адміністративного правопорушення особі, відстороненій від виконання службових повноважень, відшкодовується середній заробіток за час вимушеного прогулу, зумовленого таким відстороненням.

 

Дисциплінарна відповідальність передбачена за:

· неповідомлення особою безпосереднього керівника про наявність у неї потенційного конфлікту інтересів;

· невжиття керівником заходів щодо врегулювання конфлікту інтересів у підлеглого;

 

Кримінальна відповідальність

В окремих випадках вчинення дій та/або прийняття рішень в умовах конфлікту інтересів може містити ознаки складу одного з корупційних кримінальних правопорушень, перелік яких наведено у примітці до ст. 45 КК.

Ознаки конфлікту інтересів у складі кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК:

· використання влади та службового становища всупереч інтересам служби (в об’єктивній стороні складу);

· мета одержання неправомірної вигоди (у суб’єктивній стороні складу).

версія для друку

Громадська приймальня

Розробник: Корпорація Софтлайн (Україна)
©  Фонд соціального страхування України