Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області закликає працівників підприємств, установ та організацій до безпечного виконання робіт та пересування територіями підприємств і населених пунктів у холодну пору року.

Безпечному виконанню робіт у зимовий період іноді заважають дороги та тротуари, що перетворюються у морозну погоду в суцільну ковзанку, падіння бурульок, льодових (снігових)  наростів, крижаних брил та низька температура повітря. Тому варто звернути увагу на так звані «зимові травмонебезпечні виробничі фактори (чинники)».

До зимових травмонебезпечних виробничих факторів (чинників) можна віднести:
• знижена температура повітря;
• охолоджені елементи предметів (обладнання, поверхонь, матеріалів тощо);
• слизька поверхня доріг, тротуарів тощо на території підприємств та населених пунктів;
• падіння на працівників предметів (бурульок, льодових (снігових)  наростів, крижаних брил);
• недостатня освітленість території, робочих місць, проходів і проїздів в темну пору доби;
• пожежі внаслідок недотримання правил користування електронагрівальними приладами та відкритим полум’ям;
• несприятливі погодні умови (значні коливання температури повітря, чередування відлиг і заморозків, сильний вітер, снігопад тощо).

Під вплив сезонних зимових погодних умов найбільше за всіх потрапляють працівники, що займаються такими видами діяльності:
• робота на відкритих майданчиках;
• робота у приміщеннях, які не обігріваються;
• робота, пов’язана з пересуванням до об’єкта (між об’єктами) обслуговування або до будь-якого об’єкта;
• робота на транспортних засобах;
• охоронна діяльність тощо.

Щоб зменшити ризик травм в ожеледицю працівникам слід дотримуватись таких порад:
• У період танення льоду, слід бути особливо уважним, проходячи повз будинки та біля високих дерев. Спершу необхідно впевнитись у відсутності загрози падіння льодових наростів. Необхідно обходити ділянки, на яких звисають бурульки, триматись на відстані 3-5 метрів від будинків та інших споруд, вибираючи найбільш безпечний маршрут руху. Категорично забороняється  заходити за спеціальні огорожі поблизу будинків чи дерев.
• Ходіть не поспішаючи, ноги злегка розслабте в колінах, ступайте на всю підошву.
• За можливості руки повинні бути не зайняті зайвими речами.
• При порушенні рівноваги швидко присядьте, це найбільш реальний шанс утриматися на ногах.
• Падайте в ожеледицю з мінімальним збитком для свого здоров’я. Відразу присядьте, щоб знизити висоту. У момент падіння згрупуйтесь, напружте м’язи, а доторкнувшись до землі, обов`язково перекотіться - удар, спрямований на вас, розтягнеться і втратить свою силу при обертанні.
• Не тримайте руки в кишенях - це збільшує можливість не тільки падіння, але і більш важких травм, особливо переломів.
• Обходьте металеві кришки люків. Як правило, вони вкриті льодом. Окрім того, вони можуть бути погано закріплені, що додає травмувань.
• Не рухайтесь з самого краю проїжджої частини дороги. Це небезпечно завжди, а на слизьких шляхах особливо.
• Не перебігайте проїжджу частину дороги під час снігопаду та в ожеледицю. Пам`ятайте, що в ожеледицю значно збільшується гальмівний шлях машини, і падіння перед автомобілем, який рухається, призводить, як мінімум до травмування а, можливо, й до загибелі.
• Не виходьте без потреби на вулицю. Зачекайте, поки не приберуть сніг і не розкидають пісок (суміш) на обмерзлий тротуар.

Як уникнути переохолодження:
• Не вживайте алкоголь. Він розширює судини на поверхні тіла, внаслідок чого тіло швидко втрачає тепло.
• Не куріть на морозі. Нікотин зменшує периферійну циркуляцію крові і робить кінцівки більш уразливими до дії холоду.
• Пийте достатньо рідини. Якщо плануєте довго перебувати на холоді, візьміть із собою термос із гарячим напоєм.
• Не виходьте на холод голодними. Перед виходом на мороз бажано поїсти – вам необхідна додаткова енергія. Змерзли – з’їжте щось. Важливо, щоб їжа була теплою.
• Для посилення кровообігу рухайте руками, пальцями ніг. Водночас, уникайте перевтоми: коли ви втомлені, то втрачаєте тепло швидше.
• Якщо ви довго перебуваєте на відкритому повітрі, обов’язково кожні півгодини-годину заходьте у тепле приміщення.
• Не торкайтесь металу (руками або язиком). Ви ризикуєте обморозити шкіру у місці контакту.
• Будьте обережні, якщо працюєте з бензином при мінусовій температурі: можливе обмороження, якщо бензин потрапить на шкіру. Тож використовуйте водонепроникні рукавички.
• Не носіть важке. Важка ноша може перетиснути судини, внаслідок чого може виникнути обмороження.

Крім того, працівник зобов'язаний:
• дбати про особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку і здоров'я інших працівників в процесі виконання трудових обов’язків, у разі погіршення власного самопочуття або виявлення його ознак у інших негайно повідомляти про це безпосереднього керівника або лікаря;
• виконувати вимоги інструкцій з охорони праці, правил внутрішнього трудового розпорядку;
• дотримуватися вимог пожежної безпеки (при використанні опалювальних приладів зростає ризик виникнення пожеж);
• використовувати не тісний спецодяг та спецвзуття, бажано з натуральних матеріалів (спецодяг та спецвзуття має бути вільним, не надягайте обтягуючий одяг);
• обігрівати повітря при виконанні робіт у приміщеннях.

Нагадуємо:

Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров'я або для оточуючих людей (про це обов'язково повідомити безпосереднього керівника або роботодавця, за період простою з вказаних причин, які виникли не з Вашої вини, зберігається середній заробіток).

РОБОТОДАВЦЯМ.

Забезпечити належну увагу та контроль за дотриманням вимог діючого законодавства щодо створення безпечних умов праці під час виконання робіт при низькій температурі зовнішнього середовища та несприятливих погодних умовах:
• забезпечити належне утримання території підприємства, будівель і споруд,  моніторинг за їх технічним станом (контроль за дотриманням у належному безпечному стані території підприємства, внутрішніх доріг та пішохідних доріжок – обов’язок служби охорони праці);
• перевірити забезпечення (забезпечити) працівників спеціальним взуттям, спеціальним одягом, у тому числі головними уборами (бажано з натуральних матеріалів) за відповідними розмірами та контролювати його використання;
• забезпечити у робочих приміщеннях мікроклімат, що відповідає фізіологічним потребам організму працюючих, із врахуванням енергетичних витрат на виконувану роботу;
• перевірити наявність (доукомплектувати) медичні аптечки на робочих місцях;
• скласти розклад роботи так, щоб працівники регулярно відпочивали в приміщеннях, що обігріваються  та при виконанні тяжкої роботи збільшувати перерви, щоденно регулювати графік роботи, збільшити кількість технологічних перерв;
• зменшити фізичне навантаження працівників, за можливості використовувати механізацію або залучати додаткових робітників;
• проводити постійний моніторинг стану погодних умов і при їх погіршенні негайно повідомляти працівників, які здійснюють роботи на відкритому повітрі та вживати відповідні заходи;
• не допускати до роботи працівників у хворобливому або стомленому стані;
• не проводити роботи на відкритому повітрі, якщо температура повітря сягає -30°С і нижче (за винятком ліквідації аварій, проведення екстрених робіт для попередження аварійних ситуацій, - така робота виконується із застосуванням засобів індивідуального захисту (ЗІЗ) та за умови регламентованих режимів робіт). 



Домедична допомога при переохолодженні (відмороженні).




переохолодження - невідкладний стан, який виникає при дії низьких температур та/або несприятливих факторів зовнішнього середовища, що викликає зниження температури тіла постраждалого та системні розлади функції життєво-важливих органів та систем. відмороження - локальне ушкодження м'яких тканин внаслідок дії низьких температур та/або несприятливих факторів зовнішнього середовища.



Фактори ризику виникнення переохолодження та/або відмороження:
• 1) вплив низьких температур у поєднанні з вітром, підвищеній вологості;
• 2) наявність у постраждалого тісного або мокрого взуття/одягу;
• 3) нерухоме положення постраждалого;
• 4) наявність у постраждалого супутньої патології (крововтрата тощо);
• 5) стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння;
• 6) зневоднення та недостатнє харчування постраждалого.
Ознаки загального переохолодження:
• 1) зниження температури тіла постраждалого нижче 35° C;
• 2) тремтіння;
• 3) повільне дихання;
• 4) бліда та холодна шкіра;
• 5) сплутана свідомість.
Розрізняють чотири ступені відмороження:
• 1) I ступінь - шкіра постраждалого блідого кольору, незначно набрякла, чутливість знижена або повністю відсутня;
• 2) II ступінь - у ділянці відмороження утворюються пухирі, наповнені прозорою або білою рідиною;
• 3) III ступінь - омертвіння шкіри: з'являються пухирі, наповнені рідиною темно-червоного або темно-бурого кольору; навколо омертвілої ділянки розвивається запальний вал (демаркаційна лінія); характерний розвиток інтоксикації - потовиділення, значне погіршення самопочуття, апатія;
• 4) IV ступінь - поява пухирів, наповнених чорною рідиною. У постраждалого присутні ознаки шоку.
Послідовність  дій  при наданні  домедичної  допомоги постраждалим  при  загальному  переохолодженні  та/або відмороженні:
• 1) перед наданням допомоги переконатися у відсутності небезпеки для себе, оточуючих, постраждалого та тільки за її відсутності перейти до наступного кроку;

• 2) припинити дію низької температури на постраждалого;
• 3) заспокоїти постраждалого та пояснити свої подальші дії;
• 4) здійснити виклик екстреної медичної допомоги та дотримуватись вказівок диспетчера прийому виклику;
• 5) якщо у постраждалого ознаки загального переохолодження:
  • а) усунути дію несприятливих факторів зовнішнього середовища, перемістити постраждалого у тепле приміщення;
  • б) зняти з постраждалого холодний, вологий одяг;
  • в) якщо постраждалий у свідомості, дати безалкогольні теплі напої;
• 6) якщо у постраждалого ознаки відмороження:
  • а) усунути дію несприятливих факторів зовнішнього середовища, перемістити постраждалого у тепле приміщення;
  • б) обережно, без зусиль зняти з постраждалого холодний, вологий одяг/взуття;
  • в) накласти на уражені ділянки тіла чисті, стерильні, сухі марлеві пов'язки, без здійснення додаткового тиску на тканини;
  • г) за необхідності знерухомити уражені кінцівки;
  • ґ) якщо постраждалий у свідомості, дати безалкогольні теплі напої;
  • д) не масажувати і не розтирати уражені ділянки, не застосовувати місцево джерела тепла;
  • е) не пошкоджувати наявні на місці обмороження міхурі;
• 7) накрити постраждалого термопокривалом/покривалом;
• 8) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;
• 9) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги;
• 10) за можливості зібрати у постраждалого чи оточуючих максимально можливу інформацію стосовно обставин отримання травми. Всю отриману інформацію передати фахівцям бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або диспетчеру служби екстреної медичної допомоги.
• 11) Якщо до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги постраждалий втратив свідомість, слід перейти до Порядку надання домедичної допомоги дорослим при раптовій зупинці кровообігу. Протягом проведення серцево-легеневої реанімації рекомендовано проводити зігрівання постраждалого, якщо це можливо.





Пам’ятайте про власну безпеку, бережіть себе!

У розслідуванні всіх нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань беруть участь представники Фонду соціального страхування України (далі - Фонд).

Потерпілі від нещасних випадків пов’язаних з виробництвом, які отримали стійку втрату працездатності, встановлену МСЕК, упродовж усього життя або до повного відновлення здоров’я забезпечуються Фондом щомісячними страховими виплатами, які у повному обсязі компенсують їм втрачений заробіток відповідно до ступеня втрати працездатності.

Також Фонд проводить одноразову страхову виплату потерпілому, розмір якої визначається відповідно до ступеня втрати професійної працездатності, виходячи з 17 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» на день настання права потерпілого на страхову виплату. Якщо комісією з розслідування нещасного випадку встановлено, що ушкодження здоров’я настало не лише з вини роботодавця, а й внаслідок порушення потерпілим нормативних актів про охорону праці, розмір одноразової допомоги зменшується на підставі висновку цієї комісії, але не більш як на 50%.

Одноразова грошова допомога і щомісячні страхові виплати призначаються і для членів сімей загиблих працівників.

Підставою для оплати Фондом потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами.

Для упередження нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань страхові експерти з охорони праці  виконують наступну роботу:

- надають страхувальникам безоплатно консультативну, методичну та інформаційну допомогу, сприяють у створенні ними та реалізації ефективної системи управління охороною праці;

- у складі відповідних комісій беруть участь у перевірці знань з питань охорони праці посадових осіб та інших працівників підприємств;

- у межах наявних можливостей розповсюджують серед роботодавців нормативно-правові акти з охорони праці та соціального страхування на електронних і паперових носіях;

- надають допомогу та беруть участь у розробленні актів з охорони праці, що діють у межах підприємства;

- проводять іншу профілактичну роботу у межах компетенції.

Начальник відділу профілактики страхових випадків-головний страховий експерт з охорони праці управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області  Коньков В.В.